Гірська школа

Науково-дослідний проект

“ГІРСЬКА ШКОЛА. СТАН. ПРОБЛЕМИ.

 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ”

Підрозділ-виконавець – ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Керівник проекту – Цепенда Ігор Євгенович, доктор політичних наук, професор, ректор університету.

Автор проекту – Хрущ Василь Дем’янович – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики початкової освіти ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Тел.  - +38 (0342) -75 0912, +38 (03422) 3 15 74

mountainschool@pu.if.ua

Інші автори:

   -   Москаленко Юрій Михайлович – кандидат філософських наук, професор, директор Івано-Франківського коледжу ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

   -   Рега Олексій Степанович – кандидат педагогічних наук, професор, директор Педагогічного інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

   -   Гамор Федір Дмитрович – доктор біологічних наук,  професор, директор Карпатського біосферного заповідника

   -   Грицуляк Богдан Васильович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анатомії і фізіології людини ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

   -   Парпан Василь Іванович – доктор біологічних наук, професор ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

1.АНОТАЦІЯ

         Проживання в умовах рідкорозселеності, значної віддаленості окремих ділянок та осель від школи, специфічні особливості господарювання, ландшафтно-природні особливості гір та ризики, що викликаються такими катаклізмами, як повені, снігові замети, вітровії, бездоріжжя тощо, формують не лише особливий характер і світосприймання горян, але й неминуче відбиваються на роботі гірської школи.

         Робота в невеликому, часто замкнутому колективі, відірваність від щоденного спілкування з багатьма колегами-освітянами, недостатня професійна, соціально-економічна і політична поінформованість, часто боротьба за виживання – все це та інше призводить до швидкого “старіння” учителя, поступового зниження його професійної і соціальної активності.

         Значна частина гірських регіонів Українських Карпат є депресивними в розумінні зайнятості населення, монофункціональності господарювання, характеризуються складними демографічними процесами. Якість гірського населення різко знижується. Гори неминуче впливають на життєдіяльність, психіку, світогляд школярів.  У ХХІ столітті необхідно підвищити інформативність, доступність до джерел науки, техніки, культури, благ цивілізації для кожної дитини гір. За умов сучасних систем інформації це стає реальністю.

2.МЕТА Й ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ

         На основі аналітичного вивчення соціально-економічних, геоетнологічних умов та організаційно-педагогічних особливостей діяльності гірської школи:

   –   виявити специфіку навчання, виховання і розвитку учнів в умовах гір;

   –   науково обґрунтувати принципи, зміст, форми і методи роботи гірської школи;

   –   розробити систему рекомендацій і заходів щодо підвищення ефективності її роботи.

      Першочерговими завданнями є:

   –   використання нових інформаційних технологій, дистанційного навчання, системи Інтернет для покращення роботи гірських шкіл, у тому числі створення системи надання науково-методичної допомоги вчителям;

   –   вивчення геопсихічних та геоетнологічних особливостей гірських жителів, традицій, звичаїв та обрядів горян і їх впливу на навчання, виховання та розвиток учнів в умовах гір;

   –   орієнтація учнів на вивчення природничих наук, іноземних мов, залучення їх до традиційних видів діяльності з народно-прикладних видів мистецтва і праці;

   –   вивчення особливостей змісту, форм і методів підготовки вчителів, вихователів, практичних психологів, соціальних педагогів в університеті для роботи в гірських школах;

   –   підготовка пропозицій для державних органів управління освітою, органів місцевого самоврядування, керівників освітніх закладів щодо підвищення ефективності роботи гірських шкіл, особливо з проблем виявлення обдарованих дітей, орієнтації учнів на поглиблене вивчення природничих наук, іноземних мов, мистецько-прикладних видів навчання і діяльності;

   –   проведення порівняльного аналізу наукових концепцій, підходів, розробок та практичного досвіду з проблем роботи гірських шкіл України з іншими країнами Європи і світу. Об’єднання зусиль науковців університету з ученими Європи і світу з метою дослідження проблем гірської школи. ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» міг би стати таким об’єднуючим науковим центром.

3.СТАН ПРОБЛЕМИ

         Сьогодні в Івано-Франківській області працює 697 загальноосвітніх шкіл, з них 225 в гірській місцевості. В гірських школах велика кількість малокомплектних шкіл і класів-комплектів, що утруднює як роботу вчителів, так і негативно відбивається на якості знань учнів.

         Проживання десятків тисяч дітей і сотень учителів у горах із суворим і нестабільним кліматом, з більш високою потребою в теплі, пов’язаною з низьким вмістом кисню в повітрі, з гіршими ґрунтами, меншими площами землі, придатної для обробітку, більш короткими періодами вегетації тощо неминуче породжує проблеми, яких не знають низинні школи, особливо міські.

         Гірські школи працюють в умовах уповільненого суспільного розвитку. Гори залишаються середовищем особливого спілкування людини з дикою природою. Усе це не може не впливати на особливості роботи школи, навчання, виховання і розвиток дітей.

         Єдина стандартизована шкільна система не враховує ні етнологічні, ні геопсихологічні особливості, ні особливості буття людей у геопросторі.

         Як наслідок нагромадилася низка проблем, що стримують розвиток як школи, так і дітей. Серед них:

  1. Монофункціональний розвиток гірських сіл утруднює вибір професії та працевлаштування випускників шкіл.
  2. Недостатність розвитку сільських територій у горах, збіднений ринок праці у гірських селищах, недостатня зацікавленість державних і недержавних організацій у багатофункціональому розвитку гірських сіл справляють негативний вплив на розвиток учнів та роботу гірської школи.
  3. Незадовільний санітарно-гігієнічний стан багатьох гірських шкіл (холод, низька якість роботи вчителів та учнів упродовж трьох-чотирьох осінньо-зимових місяців року).
  4. Відсутність повної ставки в багатьох учителів (від 6 до 10-15 уроків тижневого навантаження).
  5. Не працюють пришкільні інтернати. Діти щоденно добираються до школи за 5 – 7 км.
  6. Відсутність гнучкості навчальних програм, нехтування особливостями умов, в яких працюють гірські школи, негативно відбивається на профорієнтації учнів цих шкіл і підготовці їх до навчання у вищих навчальних закладах.
  7. Трудова міграція, сезонні роботи, на які нерідко виїжджають батьки,  значно ускладнюють навчання і виховання учнів гірських шкіл.
  8. Відсутність стратегії розвитку сільських територій, конкретних планів урізноманітнення видів діяльності у гірських населених пунктах, відсутність місцевого партнерства щодо розвитку села і школи утруднюють розвиток останньої.

4.ІДЕЇ ТА ГІПОТЕЗИ ПРОЕКТУ

         Планується вивчати, аналізувати, узагальнювати та встановлювати закономірності роботи школи в конкретному гірському геопросторі.

         Життя спільноти в горах сьогодні вирізняється високою духовністю, а не розвинутими технологіями, а також багатими своєрідними традиціями, які необхідно поєднати з інноваційним змістом, формами і методами діяльності.

         Дослідники намагатимуться вникнути в реальний процес збалансування технологічної раціональності і ще не втраченої духовності, сьогоднішнього прагматизму і романтизму гірських спільнот, наступальної підприємливості і природолюбності мешканців гір.

         Робота гірської школи, природний розвиток дітей, їх навчання і виховання відбуваються в особливому духовно-екологічному середовищі, яке уже втратили в результаті швидкого технічного прогресу жителі міст і промислових районів з їх відчуженням від природи, постійними стресами,  хронічною втомою і штучним довкіллям.

         Життєві цінності горян, їх душевне здоров’я, оптимізм, духовні сили, власна система життєзабезпечення в складних географічних умовах – усе це не може не відбитись на світосприйнятті і світорозумінні дітей-горян, на роботі вчителів і школи.

         Ми гіпотетично допускаємо, що дослідження означеної проблеми допоможе зрозуміти, що втрачають підростаючі покоління, які національні, етнічні, життєві цінності губляться на дорозі надто швидкого поступу до масової культури і не завжди виправданого та нерозумно організованого прагнення до високих стандартів споживання.

         Збалансування природно-етнічного і прогресивно-інноваційного за допомогою сучасних інформаційних технологій, до яких мають доступ і ще більше матимуть його в майбутньому учні гірських шкіл, – це той шлях, на якому природне безболісно поєднається із науково-технічним і суспільним прогресом. Відбувається гармонійне взаємозбагачення освіти, науки, культури завдяки здоровому життєвому потенціалу вихідців з гір і водночас їх розвиток, успішна діяльність і процвітання завдяки науковому суспільному прогресові.

         Розвивати Карпатський регіон необхідно через школу, освіту і науку. В гори має прийти висока сучасна наука, наукомісткі технології, а не потужна промисловість, яка неминуче порушить суспільний і природно-екологічний баланс.

5.ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ, ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ СВІТОВОМУ РІВНЮ

      У результаті дослідження передбачається:

   –   видання монографії “Гірська школа України (стан, проблеми, перспективи розвитку)”;

   –   підготовка наукових рекомендацій та пропозицій державним органам управління освітою, органам громадського самоврядування щодо подальшого розвитку гірських шкіл, у тому числі щодо впровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій;

   –   створення в горах профільних шкіл нового типу:

  • природничо-наукових та шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов;
  • загальноосвітніх навчально-оздоровчих;
  • розвивально-мистецьких;
  • оздоровчо-спортивних тощо;

   –   науково-методична допомога вчителям гірських шкіл (видання посібників, проведення семінарів, “Круглих столів”, роботи проблемних творчих груп учителів тощо);

   –   організація роботи з виявлення, подальшого розвитку здібних і обдарованих дітей-горян;

   –   проведення регіональних та міжнародних обмінів, симпозіумів, семінарів із проблеми розвитку гірських шкіл та покращення навчання, виховання і розвитку учнів-горян;

   –   створення “Міжнародної асоціації гірських шкіл” із залученням країн Карпатського, Альпійського, Балканського та інших гірських регіонів Європи;

   –   заснування періодичного видання “Гірська школа українських Карпат” як органу цієї асоціації.

         Результати дослідження відповідатимуть світовому рівню.

         У “Програмі сталого розвитку гірських регіонів” ООН, Краківської конференції 1998 р. “Зелений хребет Центральної та Східної Європи”, в Карпатській конвенції (Рамкова конвенція про охорону і сталий розвиток Карпат), Київ – 2003 р., що була підписана на 5-ій Конференції “Довкілля для Європи”, вказується, що одним із зобов’язань держав є займатись сталим розвитком і збереженням Карпат.

         У згаданих документах, а також у програмних матеріалах конференції ООН, що відбулась в Ріо-де-Жанейро в червні 1992 р., підкреслюється важливість функціонування людської цивілізації, соціальної самобутності населення, яке проживає в горах.

         Взаємопов’язаність населення і природи, освіти й господарювання, що є одним із аспектів нашого дослідження, дозволяє говорити про те, що проблема освіти, школи в горах є не лише суто українською, вона становить інтерес і для інших країн Європи і світу.

6.ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 

         Результати дослідження будуть використані і вже використовуються в декількох напрямах: підготовка вчителів для роботи в гірських школах; рекомендації і розробки щодо профільного спрямування роботи гірських шкіл; просування наших ідей, розробок і послуг на ринки інших країн, де функціонують гірські школи.

         Дослідження проблеми має безпосередній зв’язок з навчально-виховним процесом, який здійснює кафедра теорії та методики початкової освіти ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

         Підготовка вчителя для роботи в гірській школі має свою складність та специфіку. Малокомплектні школи, класи-комплекти, часто діяльність в умовах обмеженого педагогічного спілкуванням (два-три вчителі на школу), складні умови життя і праці тощо – все це обов’язково враховується в фаховій, методичній і психологічній підготовці вчителів.

         З метою глибшого вивчення умов роботи в горах студентам читаються спецкурси “Гірська школа. Особливості і проблеми діяльності”, “Жителі гір: психологія, традиції, звичаї”, “Народно-педагогічні традиції горян”.

         Проблема гірської школи посідає належне місце в тематиці курсових, дипломних і магістерських робіт.

         З метою кращої підготовки майбутніх учителів до роботи в гірських умовах кафедра організовує там різні види практик – ознайомлювальну, краєзнавчо-землезнавчу, фольклорну, навчально-педагогічну і виробничу.

         Науково-дослідна робота студентів значною мірою спрямована на дослідження різних аспектів розвитку дітей-горян, їх навчання і виховання. Студенти – дипломники і магістранти, що закінчили школи в гірській місцевості і проживають в горах, залучаються кафедрою до виконання окремих завдань із збору матеріалів і, як правило, виконують свої роботи з проблематики, пов’язаної з діяльністю гірських шкіл, народно-педагогічних традицій горян тощо.

         Другим напрямом використання результатів будуть рекомендації і розробки для вчителів, керівників шкіл, органів управління школами щодо профільності шкіл; робота зі здібними і талановитими дітьми; орієнтація і відбір випускників шкіл на вчительські професії; залучення вчителів до навчання в аспірантурі тощо.

         Третій напрям передбачає поширення наших матеріалів на ринки інших країн. Серед них можуть бути: науково-методична допомога вчителям гірських шкіл; дистанційне навчання; використання звичаїв і традицій горян для кращого розвитку дітей; спрямування школи на поглиблене вивчення предметів науково-природничого, фізико-математичного циклів та іноземних мов.

         Розробки з цих проблем знайдуть попит на ринках ідей і послуг інших країн.

7.ДОРОБОК АВТОРІВ ЗА ТЕМАТИКОЮ ПРОЕКТУ

 ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ОСТАННІ 3 РОКИ

         Дослідження проблеми гірської школи ґрунтується на ряді вже здійснених організаційних заходів.

         Автори проекту підготували “Договір про співробітництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника і Державної адміністрації Верховинського району”, підписаний 11.11.2006 р. ректором університету і головою РДА в Івано-Франківській області.

         У договорі одним із головних завдань є дослідження подальшого розвитку гірських шкіл.

         Авторами проекту організовано і проведено “Круглий стіл” із даної проблеми за участю відділу освіти РДА, директорів шкіл, учителів.

         У Верховинському районі організовано “Школу майбутнього педагога”. Проводяться олімпіади, конкурси з метою виявлення здібних і обдарованих дітей та подальшого їх розвитку.

         Ведеться відбір молодих і перспективних учителів для навчання в магістратурі та аспірантурі.

         Автори та учасники проекту мають певний науковий доробок за тематикою дослідження, що складає:  монографію,  навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, статті, презентації.

8.ЕТАПИ РОБОТИ

Перший етап – організаційно-плановий.

Зміст етапу:

   –   уточнення концепції дослідження;

   –   визначення напрямів дослідження;

   –   вибір об’єктів дослідження;

   –   формування групи дослідників;

   –   розробка календаризованого плану роботи.

Тривалість етапу: січень – грудень 2006 р.

Очікувані результати та звітна документація: план дослідження проблеми “Гірська школа. Стан, проблеми, перспективи розвитку”.

Другий етап – констатуючо-дослідницький.

Зміст етапу:

   –   вивчення стану соціально-економічного розвитку населених пунктів (міст, с.м.т. і сіл), що мають офіційний статус гірських (основні види діяльності, міграційні процеси тощо);

   –   аналіз мережі шкіл у місцевостях з офіційним статусом гірських;

   –   контингент учнів гірських шкіл. Окремо тих, що навчаються у малокомплектних школах та класах-комплектах (виконання всеобучу);

   –   аналіз кількісного та якісного складу вчителів, які працюють у гірських школах (забезпечення учительськими кадрами, плинність кадрів);

   –   бібліотеки, культурно-освітні, лікувальні заклади в населених пунктах зі статусом гірських (фонди, стан, діяльність, кадри);

   –   наявність, матеріальний стан, робота пришкільних інтернатів, гуртожитків та помешкань для перебування дітей з віддалених пунктів. Кількісний та якісний склад вихователів, учнів;

   –   організація харчування, медичного обслуговування, підвозу дітей у гірських школах;

   –   санітарно-гігієнічні умови роботи гірських шкіл;

   –   стан здоров’я учнів гірських шкіл. Типові захворювання;

   –   опитування, анкетування, вивчення офіційної статистики.

Тривалість етапу: січень – грудень 2007 р.

Очікувані результати і звітна документація: збір статистичних і реальних даних; статистичні таблиці, описові матеріали, довідки, протоколи, акти тощо.

Третій етап – аналітико-дослідницький.

Зміст етапу:

   –   аналіз зібраних матеріалів, вивчення об’єктивних і суб’єктивних причин труднощів, що заважають розвиткові гірських шкіл.

Тривалість етапу: січень – грудень 2008 р.

Очікувані результати і звітна документація: узагальнення і висновки; аналітична доповідь та аналітичні доповідні матеріали для державних органів освіти та органів місцевого самоврядування.

Четвертий етап – дослідницько-творчий.

Зміст етапу:

   –   розробка й уточнення гіпотези дослідження;

   –   конструювання та обґрунтування пропозицій;

   –   втілення розробок творчої групи в практику;

   –   вивчення та аналіз позитивних наслідків і труднощів у розвитку гірської школи у відповідності до попередніх задумів проекту;

   –   аналітико-теоретична і практична діяльність у гірських школах Карпатського регіону.

Тривалість етапу: 2009 – 2013 р.р.

Очікувані результати і звітна документація:

   –   науково-теоретичні матеріали та практичні рекомендації;

   –   проведення І міжнародної науково-практичної конференції “Гірська школа. Перспективи розвитку” (2009 р.);

   –   організація “Міжнародної Асоціації гірських шкіл” (2009 р.);

   –   заснування періодичного видання “Гірська школа” (2009 р.).

   –   проведення ІІ спільної українсько-американської конференції (2013 р.)

П’ятий етап – завершально-дослідницький.

Зміст етапу:

   –   підведення підсумків дослідження;

   –   налагодження роботи заснованої Асоціації та періодичного видання “Гірська школа Українських Карпат”;

   –   відкриття регіонального експериментального майданчика “Гірська школа“

   –   підготовка монографії “Гірська школа України”.

Тривалість етапу: 2013 – 2016 р.р.

Очікувані результати і звітна документація:

   –   монографія “Гірська школа України”.